|
Мельник Ярини Вікторівнистаршого вчителя
|
Тема досвіду. Виховання екологічної
культури молодших школярів.
Об'єкт педагогічного
досвіду. Дидактичний процес
формування в учнів пізнавального інтересу до вивчення основ екології.
Предмет досвіду. Виявлення
педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування екологічної культури
молодших школярів
Вдосконалення методики
формування екологічної культури учнів початкових класів.
На
сучасному етапі складних і динамічних відносин суспільства з навколишнім середовищем бережне ставлення до природи
повинно складати невід'ємну частину загального світогляду кожного громадянина
України, як і інших цивілізованих країн. Сформована екологічна культура
не дається з народженням, удосконалення цієї важливої якості сучасної
людини продовжується все життя. Саме тому формування екологічної
культури людини, гармонії її відносин з природою є пріоритетними
напрямами реформування виховної роботи в концепції неперервної
екологічної освіти та виховання в Україні. Від цього,
насамперед, залежить забезпечення конституційних прав
громадян нашої держави на безпечне для життя і здоров'я довголіття, збереження та
відтворення природних ресурсів.
Аналіз наукової
літератури, законів та нормативних актів природоохоронного законодавства свідчать, що
в цьому напрямку проводиться значна робота
урядом України, державними, науковими і громадськими організаціями та
багатьма вченими.
Але з екологічного стану природного
середовища можна зробити висновок, що
необхідно постійно вдосконалювати і впроваджувати нові педагогічні форми
і засоби впливу на формування екологічної культури населення України. При цьому особливу увагу треба звернути на молоде
покоління школярів, тому що від рівня сформованості культури, взаємовідносин з
природою насамперед залежить тенденція прогнозованого розвитку системи «людина
- природа -суспільство» у
майбутньому.
Формування у молодших
школярів глибоких переконань у необхідності природоохоронної
діяльності викликане нагальною потребою української держави
в екологічно грамотних громадянах, кваліфікованих спеціалістах з екологічного
виховання підростаючого покоління, вдосконалення навчально-виховної роботи природоохоронного напрямку в закладах
освіти у відповідності з вимогами часу. Актуальність означеної
проблеми спонукає до пошуків нових форм екологічного
виховання учнів початкової ланки освіти.
Екологічне
навчання й виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на
формування у людини знань наукових основ природокористування,
необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації
і активної життєвої позиції в галузі охорони природи. Екологічна освіта і виховання покликані:
Ø
забезпечити підростаюче
покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи
суспільства;
Ø
допомогти зрозуміти
багатогранну цінність природи для суспільства в цілому і кожної людини
окремо;
Ø оволодіти
нормами правильної поведінки в природному середовищі;
Ø розвивати
потребу в спілкуванні з природою;
Ø залучити до активної діяльності з охорони й поліпшення
навколишнього
середовища.
середовища.
Екологічну освіту треба
здійснювати безперервно протягом усіх років перебування
дітей у дошкільних закладах, школі, продовжувати її в післяшкільний період. Для
успішного формування екологічної свідомості учнів потрібна значна робота в початкових класах. Адже тут виховуються основні
риси характеру особистості, і
спілкування з природою відіграє першорядне значення. Враження дитинства закарбовуються в пам'яті назавжди. Отже використати екологічний потенціал кожного
навчального предмета - обов'язок вчителя.
На необхідність
модернізації ланки освіти, значного поліпшення природоохоронної роботи і
екологічного виховання учнів, застосуванню в навчально-виховній роботі
особистісно орієнтованого підходу вказували ряд вчених і вчителів-практиків
Теоретико-методологічним
основам розв'язання проблем взаємодії людини і навколишнього середовища,
філософсько-культурологічним аспектам соціальної природи особистості,
формування її свідомості в контексті активного буття, присвячено дослідження
В.Вернадського, С.Глазичева, А.Горєлова, А.Гора, М.Кисельова, В.Кременя,
В.Крисаченка, В.Лося, М.Мойсеєва, Р.Неша, Г.Філіпчука, В.Хесле, Г.Швебса,
М.Шеллера та інших.
Значний
внесок у розробку теоретичних засад функціонування педагогічних систем,
дидактичних основ освіти і, зокрема, екологічної, здійснено у працях
А.Алексюка, Ю.Бабанського, Г.Білявського, В.Бровдія, М.Воїнственського,
С.Гончаренка, Р.Гуревича, А.3ахлєбного, І.Звєрєва, Н.Кузьміної, І.Лернера,
Є.Мединського В.Онищука, В.Паламарчук, О.Плахотнік, Б.Райкова, О.Савченко,
М.Скаткіна, А.Степанюк, І.Суравєгіної, Е.Теневої, Д.Цихи, В.Червонецького та
інших.
Психолого-педагогічні
основи формування знань, умінь і навичок взаємодії з навколишнім середовищем як
соціальним, так і природним охарактеризовано у працях Д.Бенета, Дж.Бутлера,
Л.Виготського, С.Глазичова, С.Дерябо, Д.Ельконіна, О.Киричука, О.Леонтьєва,
Г.Прошанского, В.Роменця, С.Рубінштейна, А.Сидельковського, І.Суравєгіної,
В.Ясвіна та інших.
Важливою
складовою досліджуваної проблеми є розгляд дитини як суб'єкта життєдіяльності в
соціокультурному і соціоприродному середовищі у працях
К.Абульханової-Славської, Б.Ананьєва, Г.Балла, І.Беха, Л.Божович, П.Блонського,
Я.Коломенського, В.Рибалки, Г.Шукіної та інших. Методисти О. Біда, Т. Байбара,
К. Гончарова, Н. Пакулова та інші розглядають трактування поняття «екологічне
освіта» у зв’язку із «екологічним вихованням», відмічаючи, що екологічна освіта
і виховання – це педагогічний процес, спрямований на формування екологічної
культури особистості.
Зокрема, О. Біда зазначає, що
поняттям «екологічне виховання і освіта» визначається єдина система заходів,
направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних
відносин суспільства та природи.
К. Гончарова, Г. Ковальчук, Л. Нарочна,
вважають, що екологічне навчання і виховання – це психолого-педагогічний
процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ
природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної
орієнтації і активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального
використання і відтворення природних ресурсів.
Г. Бачинський під екологічним вихованням
розуміє «передачу від покоління до покоління певної сукупності норм і правил,
що регламентують бережливе ставлення людей до природи в процесі життя і виробничої
діяльності і цим самим охороняють природу від руйнування» .
На думку А. Захлєбного, І.
Суравегіної та інших педагогів екологічна освіта школярів – не лише одне з
найважливіших завдань сучасного суспільства, але й умова його подальшого
виживання. «Тому важливе значення має зміст екологічної освіти, той науковий
багаж, фундамент знань, який повинен ввійти в світогляд нового покоління, стати
основою його діяльності»
Значний вклад в розробку основ
природоохоронного виховання школярів внесли А. Макаренко та В. Сухомлинський , що вважали природу «вічним і животворним першоджерелом думки». А. Макаренко був упевнений, що «людина
стала людиною, коли почула шелест листя і пісню коника, дзюркотіння весняного
струмка і дзвін срібних дзвоників жайворонків у безодньому небі влітку, шурхіт
крижинок і завивання віхоли за вікном, ласкавий плескіт хвилі та урочисту нічну
тишу, почув і, затамувавши подих, слухає».
Нині
екологічна криза все більше нівечить природу нашої країни. Людству найближчим
часом загрожує небезпека, якщо воно не змінить стиль свого існування й
діяльності, не визначить своїх життєвих цінностей. Оскільки наше життя не можна
відокремити від навколишнього середовища, в якому живемо, то вся освіта має
нести екологічну ідею. Людству потрібні нова філософія життя, висока екологічна
культура та свідомість. Тільки озброївши учнів
науковими знаннями про об’єкти та явища природи, можна закласти основу для їх
екологічного виховання. Адже захищати і любити можна тільки те, що добре знаєш.
Найперше це стосується уроків
природознавства, на яких закладається наукова основа природоохоронної
діяльності дітей. Враховуючи
завдання та мету курсу, я намагаюсь пробудити в учнів занепокоєність станом
природи, їхнього безпосереднього оточення і планети в цілому, а також ініціюю
екологічне мислення та поведінку в повсякденному житті. Кожний учень має
усвідомити важливість своєї ролі в тому, щоб зробити світ кращим і здоровішим.
Кожний повинен переконатись, що він відповідальний не тільки за себе, а й за всю
планету. Адже наше життя залежить від стану та здоров'я довкілля.
На
уроках вищезгаданого навчального предмета я прагну створити комфортні умови для
природовідповідного, особистісного розвитку школяра, задоволення його потреб у
пізнанні свого довкілля та задоволення природних потягів дітей до дослідництва
й висновків, конструювання та художнього самовираження. Для цього застосовую
різні форми та методи навчання. Зокрема проводжу уроки-міркування, урок-казку,
подорож, використовуючи ребуси, кросворди, казки, ігрові ситуації, що сприяють
активізації учнів та їх пізнавальної активності. До проведення уроку залучаю й
учнів (метод «Навчаючи - учусь»). Заздалегідь підготовлені діти в цікавій формі
повідомляють про певні спостереження,
об'єкти чи явища природи. Люблять вихованці бути дослідниками, відкривачами,
кореспондентами, акторами, працювати у групах.
Така
методика роботи дає можливість не тільки забезпечити учнів системою знань про
природу, розвивати критичне мислення, мовлення, упевненість у собі, а й формувати
екологічно та інтелектуально розвинену, віддану своїй Батьківщині людину,
здатну відповідати за збереження себе та свого природного й суспільного
довкілля.
Дбайливе ставлення
до природи формується лише в тому разі, коли дитина сама бере участь у
поліпшенні чи охороні навколишнього середовища, оскільки екологічна активність
школяра виховується лише в процесі предметно-перетворюючої діяльності: учні
доповнюють і поглиблюють одержанні знання, у
них виробляються практичні вміння й навички, необхідні для правильного використання
та примноження природних багатств. Тому необхідно, щоб уже молодші
школярі усвідомили суспільну значущість своєї природоохоронної роботи.
Першим кроком у
залученні дітей до природоохоронної роботи є створення відповідної обстановки у
класі: правильно дібрані і розміщені рослини й дрібні тварини у живому куточку,
гарно оформлені акваріум, гербарії, колекції, таблиці тощо. Згодом учні беруть безпосередню участь у підгодівлі птахів узимку,
справах «зеленого» та «голубого» патрулів.
Найбільше задоволення приносить школярам творча праця, тому так необхідно
у їхню трудову діяльність включати елементи дослідницької роботи. Приміром,
під час підгодівлі птахів дослідити: годівнички яких конструкцій найбільше
подобаються пернатим? Яким кормам віддають перевагу ті чи іншіпернаті?
Формуванню свідомого відповідального ставлення до природи сприяє ігрова
діяльність учнів, особливо ситуативні ігри. Саме в них дитина потрапляє у
становище, яке може скластися в реальному житті. Наприклад, під час прогулянок,
походів проводимо гру «Покажи, який ти є».
Її мета –прослідкувати, як поводяться діти на лоні природи і як реагують на
втручання людини в природне середовище.
Початкова
школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення,
засвоєння екологічних знань. На цьому рівні навчання більш раціональними є
естетичні, етичні та емоційні освітні методи, прямі контакти з природними матеріалами,
з самою природою. Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним,
максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути
перенасиченості технічною інформацією, яку діти не спроможні належним чином
сприйняти.
Безперервність екологічної
освіти у початковій школі набуває міжпредметної спрямованості. Широкі
можливості інформаційного застосування матеріалів, так чи інакше пов’язаних з
питаннями охорони довколишнього світу, я знаходжу у навчально-методичному
комплекті «Зелений пакет для дітей». Зміст посібника відкриває широкі
можливості застосування матеріалів під час викладання наступних навчальних
дисциплін: «Природознавство», «Математика», «Українська мова», «Читання».
Матеріали занять, представлених у даному методичному посібнику, передбачають
широке залучення інтерактивних методів навчання: «мозковий штурм», обговорення,
дискусію, роботу з дилемами, активне використання проблемних питань та ігрових
ситуацій. Поряд із щоденними присутні і нетрадиційні форми організації навчально-виховного
процесу: усний журнал, екологічний календар, агітбригада, робота бюро
екологічних розслідувань, екологічні акції та заходи. Також передбачена спільна
робота сім’ї у розв’язанні окремих проблем екологічного
характеру.
Дидактична гра – один з
найбільш часто уживаних дидактичних прийомів у навчанні, оскільки вона дає
можливість успішного розв’язання освітніх і виховних завдань. При цьому я можу
швидко створити радісну атмосферу спілкування, спонукати учнів до активної участі
у засвоєнні певних понять, розуміння явищ, включившись у навчально-ігрову
діяльність. Велику цінність з педагогічної точки зору має і українська народна
гра, оскільки вона виявляє значний вплив на виховання розуму, характеру,
розвиває моральні почуття, створює певний духовний настрій.
Уроки
гуманітарного циклу дають цікавий матеріал для формування відповідального
ставлення учнів до природи. Елементи екологічної освіти можна використовувати
на будь-якому етапі уроку, наприклад, при організації словникової роботи.
Багато словникові слова позначають назву рослин і тварин (ведмідь, ворона,
горобець, береза, жолудь). Учні розповідають все, що вони знають про те або
іншому представнику природи, встановлюють природні зв'язки між
об'єктами, позначеними цими словами. Великими можливостями для здійснення
екологічної освіти володіють уроки читання і твори письменників - натуралістів,
включені в підручники. Ці твори дозволяють формувати знання про об'єкти
природи, про мотиви охорони природи. Аналіз ліричних
віршів розвиває у дітей вміння порівнювати стан природи в різний час року,
бачити розмаїття форм і настроїв природи, емоційно відгукуватися на її красу,
формувати своє бачення навколишнього світу, бачити ставлення людини до
навколишнього світу.
Не кожен літературний твір, в
якому йдеться про природу, має екологічний зміст. Адже, як уже зазначалось мною
вище, екологія вивчає взаємозв’язки в природі, взаємовплив її складових частин,
вплив людини на довкілля. Саме на ці обставини, на мою думку, повинен звертати увагу вчитель, опрацьовуючи
текст.
Тісний зв'язок на уроках
музики, творів образотворчого мистецтва створює емоційний настрій, що допомагає
повніше і яскравіше сприймати навколишній світ.
Великий
емоційний сплеск дають уроки образотворчого мистецтва та трудового навчання. На
цих уроках діти не лише вчаться бачити красу природи, а й зображати її. При
цьому не просто зображати ліс або річку, а показувати їх своєрідність,
характер. На уроках трудового навчання та вдома діти виготовляють годівниці,
накопичують корм. Протягом зими діти по черзі ведуть спостереження за «пташиної
їдальні».
Для забезпечення успіху у
формуванні в учнів екологічних понять, елементів екологічної культури поряд із
загальноприйнятими дидактичними методами, прийомами доцільним є метод проектів,
оскільки він дозволяє реалізувати ряд важливих теоретичних положень концепції
екологічного виховання, відкриває нові можливості у програмуванні виховного
процесу. Цей метод часто трактується, як спосіб організації педагогічного
процесу, що базується на взаємодії педагога і вихованця між собою і навколишнім
середовищем у ході виконання проекту - поетапній практичній діяльності по
досягненню поставленої мети.
Виконання проекту дітьми
починаємо з визначення – «мої кроки від
підніжжя до вершини», тобто з планування дій. Своєрідна схематична
послідовність цих дій – на першій сторінці зошита, або на розгорнутих
сторінках. Тут також можуть бути різні малюнки, наклейки, прикріплені засушені
квіти, листочки тощо. Можна на першій сторінці зошита наклеїти фотографію
виконавця, а навколо неї малюнки птахів (проект «Годівничка»), рослин, тварин
(проект «Я – чарівник»), діда Мороза, Снігуроньки, ялинки, сніжинок (проект
«Ялинка») та ін.
Підведення підсумків роботи над проектом
проводимо у формі гри, змагання, конкурсу, свята, в залежності від його змісту
та інших особливостей.
Екологічна освіта та виховання
школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного
матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ,
засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв’язків і
взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природного оточення повинна бути
ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою
забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у
природі, особливо фенологічних
Навчаючись екології, учні мають перебувати у
прямому контакті з природними матеріалами, їм необхідно відчувати їх, і тому
дослід слід вважати одним з етичних та емоційних методів навчання.
Як показала практика, найпростіші екологічні
дослідження є цілком доступними для учнів початкових класів, і, разом з тим,
мають певне практичне значення. Так, дослід, спрямований на визначення
забрудненості повітря дає можливість виявити найбільш екологічно чисті «мікрорайони»
населеного пункту, які можна рекомендувати для організації дозвілля, відпочинку
дітей; вивчення впливу забрудненої води на життя організмів водойми допоможе
встановити винуватців забруднення і, можливо, припинити їх руйнівні дії щодо
природи.
Отже, постановка таких
екологічних дослідів дає учням ключ до розуміння явищ, що є наслідком
негативного екологічного впливу на живі організми, наочно демонструє наслідки
забруднення різних ланок біосфери, дає можливість зрозуміти, на що насамперед
має бути спрямована діяльність різних екологічних та природоохоронних
організацій, установ з метою покращення умов існування самої людини.
Конкретний інформаційний
екологічний матеріал можна використовувати у вигляді задач (як на логічне
мислення, так і математичних), завдань, вправ, вікторин, конкурсів.
Реалізація в навчальній роботі засад
екологічного виховання учнів робить уроки більш цікавими, змістовними. А участь
учнів в екологічному русі забезпечує більш високу їхню пізнавальну активність і
глибоку ґрунтовність набутих знань. Через екологічну роботу програмовий
матеріал з основ наук органічно пов’язується на уроках з місцевим життям,
духовними набутками рідної сторони.
Позитивні моменти
роботи.
1.
Наявність високого рівня мотивації.
2.
Зростання стабільності і якості засвоєння програмового
матеріалу.
3.
На уроці створюється атмосфера співпраці.
4.
Підвищення активності при виконанні творчих робіт, думки
дітей стали оригінальнішими.
5. Зростає самостійність щодо розв'язання будь-яких
проблемних завдань.
Результати практичної апробації системи.
Ø розвиваються навички
ведення дослідницької роботи;
Ø створюється база знань
для розуміння фундаментальних наукових ідей;
Ø дітям надається змога
висловлювати своє індивідуальне ставлення до речей та подій і творчо підходити
до розв'язання проблем.
Впровадження в навчальний процес основ екологічного виховання сприяє
усвідомленню моїми вихованцями власного впливу на довкілля, причетності кожного
до проблем навколишнього середовища, формуванню відповідального ставлення до
природи, навичок екологічно безпечної поведінки у довкіллі. Разом з тим такий
підхід до навчально-виховного процесу сприяє розв’язанню завдань, які містяться
у вимогах Державного стандарту початкової загальної освіти освітньої галузі
«Природознавство» і забезпечує
Ø
формування
на доступному рівні системи знань, яка відображає закони і закономірності
природи і суспільства та місце в ній людини;
Ø
розвиток
розумових здібностей учнів, їхньої емоційної сфери, пізнавальної активності та
самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування у спільній діяльності;
Ø
виховання
гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити,
бережливо ставитися до природи, до людей, до самого себе;
Ø
свідому
безпосередню участь у справі охорони навколишнього середовища.
Література
Державний
стандарт початкової загальної освіти.
Про національну програму виховання дітей та учнівської
молодів Україні: Постанова Президії АПН України від 1 лип. 2004 р. Протокол №
1-7/6-98 // Освіта України. - 2004. - 3 груд. (№ 94). - С. 6.
Концепція
екологічної освіти та виховання в Україні: проект. - /Б. м./ /б. р./. - 13 с.
Гавриленко
О. Як навчати екологічного прогнозування // Початкова школа. 1997.-№12. - С
42-45.Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. -
1(>с)8. - №8. - С 40-42.
Іващенко
С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і
управління. - 1999. - №4. -СІ 07-115.
Іщенко
Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. - 1998. -№9.-С
31-34.
Клименко
С. Трудове виховання як компонент природоохоронної справи // Початкова школа. -
1998. - №9. - С. 35-37.
Ковальчук
Г. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. - 1999. -№10. - С
17-19.
Коренева
І. Правові аспекти екологічного виховання // Початкова школа. 1999. -№10. - С
19-20.
Лях
В. Казка в екологічному вихованні молодших школярів /В. Лях // Почат. шк. -
2001. - № 1.- С.63.
Мельник Д.І. Формування екологічної грамотності молодших
школярів: 13.00.01 – теорія та історія педагогіки: Автореф. дис... канд. пед.
наук. - К., 1995. - 24 с.
Морозова Л. Виховання екологічної культури особистості /
Л.Морозова // Вища освіта України. - 2001. - №2. - С. 88-92. - Бібліогр.: 4
назв.
Ніколенко
Н. Виховання ціннісного ставлення до природи у молодших школярів / Н.Ніколенко
// Біологія і хімія в шк. - 2002. - №2. - С.44-46.
Плахотип
О. Як ми хочемо прогресу: екологічна освіта школярів // Світло. -2000.-№3.-С
37-39.
Рева
Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор // Рідна школа. -1999.
- №2.-С 44-46.
Руденко
Л. Народні традиції в екологічному вихованні учнів " Рідна школа.
2001.-№2. -С. 38-40.
Степанюк А. Формування у школярів
емоційно-ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. - 1999. - №4. -
С 12-14.
Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до
природи у процесі гри // Початкова школа. - 1998. - №4. - С 30-32.
Химинень
О. Психолого-педагогічні основи екологічною виховання // Початкова школа. -
1998. - №4. - С 38-40.
Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь //
Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 21-22.
Хоменко
В. Екологічне виховання в школі / В.Хоменко // Завуч. - 2000. - Серп. (№
23/24). - С. 23-25.
Шевців
3. Екологічне виховання: [3 досвіду роботи шк. В.О.Сухомлинського] / 3.Шевців
//Завуч. - 2002. - Листоп. (№ 32). - С. 4.
Шевців 3. Виховання бережливого ставлення до
природи // Початкова школа. 1993.-№10. -С. 39-40.
Немає коментарів:
Дописати коментар