Пам'ятка для створення компетентнісно зорієнтованого завдання

Пам’ятка для створення компетентнісно зорієнтованого завдання

Компетентнісно зорієнтоване завдання складається із:

-          стимулу;

-          задачного формулювання;

-          джерела інформації;

-          бланка для виконання завдання (не обов’язково; тільки тоді, коли воно вимагає структурованої відповіді);

-          інструмента перевірки.

Стимул у компетентнісно зорієнтованому завданні виконує такі функції: мотивує учня на виконання завдання; включає учня в контекст ситуативного завдання. Він повинен бути настільки коротким, наскільки це можливо (не більше трьох речень) і ні в якому разі не може містити інформації, яка відволікала б учня від виконання завдання.

Задачне формулювання точно вказує на ту діяльність, яку він повинен здійснити. Задачне формулювання не може допускати різних тлумачень. Вимоги до способу представлення результатів роботи також повинні бути в задачному формулюванні і однозначно трактуватися учасниками навчального процесу Задачне формулювання повинно точно співпадати з інструментом перевірки (модельною відповіддю чи специфічною шкалою оцінки). Все, що учню в задачному формулюванні записано зробити, повинно бути оцінено. Все, що належить оцінити, повинно бути передбачене в задачному формулюванні.

І ще одна вимога до задачного формулювання, яка організовує діяльність учня в рамках виконання компетентнісно зорієнтованого завдання, ─ воно повинно бути цікавим.

         Насамкінець, загальною вимогою є відповідність задачного формулювання віку учнів.

 Призначення джерела інформації: воно несе інформацію, необхідну для успішного виконання завдання. Іншими словами, це є ресурс для діяльності учня. Тому головна вимога до джерела ─ щоб воно було достатнім для виконання заданої діяльності. 

У тексті можуть зустрічатися незнайомі поняття, терміни, іншомовні слова при умові, що всі вони будуть пояснені у тексті джерел. Більше того, учень повинен мати можливість користуватися словником чи довідником, шукати необхідну інформацію під час роботи із завданням, а не спиратися на раніше отримані знання.

 Слід пам’ятати, що учень витрачає сили і час на те, щоб вивчити джерело інформації. Тому важливо потурбуватися, щоб джерело було ефективним, тобто дозволяло виконати завдання за мінімальний проміжок часу. Потрібно використати всі можливості, які надає те чи інше джерело інформації для конструювання компетентнісно зорієнтованих завдань, і давати якомога більше завдань для учнів на одному джерелі.

 Добираючи джерело, необхідно враховувати вік та гендерні інтереси учнів.

 Перевірка завдання.

 У якості інструмента перевірки компетентнісно зорієнтованого завдання можуть використовуватися:

─ ключ;

─ модельна відповідь, перерахунок можливих правильних і частково правильних відповідей для завдання відкритого типу із заданою структурою відповіді;

─ аналітична шкала.

 Аналітична шкала включає в себе:

─ параметри єдиної шкали, які вимагають загальні вимоги до відповіді:

─ письмової ( мовленнєве оформлення; орфографія і пунктуація);

─ усної ( мовленнєве оформлення, інтонація, вимова);

─ конкретизацію параметрів єдиної шкали:

─ зміст;

─ організація;

─ бланк нагляду за груповою роботою.

Наприклад:

Інструмент перевірки: аналітична шкала.

─ Учень самостійно планує, знаходить і витягує необхідну інформацію (публіцистичні і художні твори).

─ Інформація влучна, цікава, глибока, відображає розвиток української писемності від найдавніших часів до наших днів.

─ Інформація містить вислови відомих людей про рідну мову. 

Критерії оцінювання: так (4 бали); не завжди ( 3 бали); частково ( 2бали); інколи (1 бал); ні ( 0 балів).

Модельна відповідь включає в себе:

─ приклад формулювання правильної відповіді;

─ ( інші формулювання правильної відповіді);

─ ( приклади частково правильних відповідей);

─ містить вказівку на кількість балів за правильну чи частково правильну відповідь.

Кожна дія учня повинна знайти відображення в оцінці. Дії, які повторюються, можуть бути позитивно оцінені як при повному, так і при неповному виконанні.

 Загальні вимоги до інструмента перевірки:

─ Інструмент перевірки повинен дати можливість оцінити виконання всіх дій, які були записані в задачному формулюванні.

Складність тестових завдань залежить від:

1)                  Складності джерела.

2)                  Характеру взаємовідносин джерел інформації.

3)                  Типу інформації.

Помилки, які виникають під час складання тестових завдань для формування і оцінювання рівня сформованості ключових компетентностей учнів.

1. Помилки у структурі тестового завдання (питання): неправильне оформлення тестового завдання; відсутність чітко визначеного місця для фіксації відповіді; непомірно велика стимулююча частина завдання.

2. Помилки у джерелах інформації, розміщених у тестах: неоправдане нагромадження джерел у перших рівнях; використання джерел, яке містить програмовий матеріал; використання текстів, які не відповідають віку дитини; неможливість здійснення на основі джерела діяльності, яка вимагається на даному рівні; надлишок інформації в завданнях, де цього не вимагається ( деякі із джерел або їх більша частина не потрібні для виконання завдань); використання для ускладнень ілюстрацій, схем, графіків і т. п., які не несуть додаткової інформації.

3. Помилки у завданнях до тексту: не відповідають заявленому рівню; наявність заперечень у формулюванні; використання у формулюваннях дієслів, орієнтованих на усну відповідь (наприклад, «назви», «розкажи»); орієнтування завдань на перевірку знань, а не на уміння працювати із запропонованою інформацією; наявність питання до змісту тексту без завдання діяльності, яку повинен здійснити учень; надзвичайно велике формулювання завдання; множинність ( надлишок) однотипних завдань всередині одного тексту на перевірку одного уміння роботи з інформацією ( частіше – переказ інформації); некоректність формулювання ( нечіткість, неоднозначність, непрозорість); форма викладу результату невідома учневі (наказ, експертні висновки і т. п.).