Урок природознавства 2 клас на тему "Що таке погода. Які її складові."

Тема  Погода та її складові. Хмарність.

Мета    Поглибити знання учнів про явища природи, формувати уявлення про погоду та її складові, наголосити на значенні прогнозу погоди для людини; формувати уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки,встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи;формувати потребу в пізнанні природи, проведенні спостережень за погодою рідного краю;розвивати розвивати пізнавальний інтерес, спостережливість, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та її зміни.

Ключові компетентності:

–       вміння вчитися:

–       навчально-організаційні вміння і навички:

  –   включається в роботу відразу після вказівки вчителя;

–       дотримується правильної постави під час роботи на уроці;

–       співпрацює у парі;

–       загально мовленнєві вміння і навички:

–       відповідає в помірному темпі, чітко, виразно, з відповідною силою голосу;

–  зосереджено слухає вчителя,

–  відповідає на запитання за відомою моделлю;

–  з повагою звертається до вчителя, учнів;

– контрольно-оцінні вміння:

–       тримає в порядку своє робоче місце та навчальне приладдя;

–       інформаційно-комунікативна:

–       знаходить у завданні конкретні відомості;

–  створює повідомлення, оптимально поєднуючи для цього різні форми (текст,     рисунок)

 –   коротко формулюює свою думку;

–       загальнокультурна:

–       дотримується правил поведінки на уроці;

–       громадянська:

–       прагне бути культурним у спілкуванні, поводженні з однокласниками;

–       здоров’язбережувальна:

–       розпізнає правильне і неправильне сидіння за партою;

– соціальна:

– підтримує чистоту робочого місця.

Предметні компетентності (очікувані результати):

має уявлення  про  колообіг води в природі;

знає складові погоди, температуру, хмари, види опадів, вітер;

розуміє  вплив Сонця на сезонні явища в природі,

уміє  користуватися термометром, вимірювати довжину тіні від гномона, спостерігати за видимим рухом Сонця;

застосовує у повсякденному житті знання про складові погоди, види опадів, передбачення погоди, полудневу висоту Сонця та її вплив на зміни температури й настання пір року.

Обладнання підручник «Природознавство 2 клас» ГрущинськаІ. М., робочий зошит В. А. Тетьоркіна, ноутбук, проектор, презентація в PowerPoint, відео сюжети.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання

2. Психогімнастика

Ви розумні ( ми розумні)

Ви щасливі (ми щасливі)

У вас все вийде (у нас все вийде)

Я вас люблю (і ми вас любимо).

Наш девіз: Тепло своїх долонь я друзям віддаю,

                   Урок новий цікавий я з радістю почну.

3. Повторення правил роботи на уроці:

Ø 1. Висловлюватись по черзі.

Ø 2. Говорити коротко за темою.

Ø 3. Слухати один одного уважно.

Ø 4. Кожна думка є цінною.

Ø 5. Намагатися дійти згоди.

Ø 6. Правило піднятої руки.

-         З яким настроєм ви прийшли на цей урок. Визначте його на своїх закладках. Покажіть.

-         А щоб урок пройшов немарно і продуктивно, пропоную взяти на урок з собою 1 кг активності, 1 л доброзичливості, 1 скл. поваги,1 м бажань.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Перевірка домашнього завдання

1)     Завдання

Другокласниця Оля читала енциклопедію для дівчаток. У розділі «Догляд за волоссям» дівчинка прочитала:

Голову миють один раз на 7-10 днів під час прийняття гігієнічної ванни. Якщо волосся жирне, можна користуватися твердою водою. Коли ж воно сухе, треба користуватися м’якою водою.

ЇЇ зацікавило питання: « А яка ж у мене вода? За звичай вона рідка. Як зрозуміти, коли вона тверда, а коли – м’яка?

Допоможіть розібратись Олі з цим питанням. Визначте, якою водою користується ваша сім’я.

Твердість води визначають за кількістю солей кальцію і магнію в ній. Якщо вода містить значні кількості таких солей, то таку воду називають твердою, а коли цих солей зовсім немає, або вони містяться в незначних кількостях, то —м'якою.

Для приготування їжі тверду воду теж не вживають, бо в ній погано розварюються м'ясо і овочі. Для пиття вона теж непридатна.

За даними ООН, близько 25% українців п’ють не досить чисту воду.

Як визначити якість споживаної води?

Найпростіший експеримент для визначення якості води — оцінка за зовнішнім виглядом і на смак. Вода має бути прозорою, без осаду, без хімічного або будь-якого іншого запаху. Кольоровість, прозорість, кислотність/лужність, жорсткість, вміст розчинених речовин і зважених часток також можна визначити в домашніх умовах.

·        Для визначення ступеня прозорості воду шаром 20 см наливають в прозорий стакан. Спробуйте прочитати текст на папері, дивлячись через склянку з водою. Якщо це зробити легко — вода прозора. Домішки створюють каламутність води, що викликає ріст бактерій і не дозволяє ультрафіолету знищити мікроорганізми.

·        Кольоровість води визначають аналогічним чином: налийте 100 мл води в прозорий стакан і подивіться на нього на тлі білого паперу. Органічні речовини, що розкладаються у воді, надають їй темний колір.

·        В домашніх умовах намилюванням можна визначити жорсткість води: якщо у воді погано піниться мило — вода жорстка. Те ж саме можна сказати і про воду, яка утворює осад при кип’ятінні.

·        Запах води також може багато розповісти про її чистоту. Спочатку погрійте воду до 20° С, потім — до 60°. Гнильний запах води говорить про наявність у її складі сірководню.

·        Для аналізу води на смак у чистій ємності прокип’ятіть невеликий обсяг води протягом 5 хв, потім остудіть до 20°—25° С. Якщо вода має солодкуватий смак, вона містить гіпс, гіркий — солі магнію, терпкий — солі заліза. Гнильний смак надають воді продукти розпаду рослинних або тваринних організмів.

·        Фільтрацією можна визначити наявність у воді сторонніх часток. Для цього воду необхідно відстояти протягом деякого часу, після чого профільтрувати.

·        Вважається, що вага води також говорить про її якість — легка вода вважається доброю.

Додайте у воду слабкий розчин марганцівки. Якщо рідина швидко жовтіє — вода неякісна.

·        Також про якість води можна судити, провівши її відстоювання. Для цього в невелику прозору ємність (наприклад, 3 літрову банку) налити воду і залишити на 2–3 дні в темному місці. Через деякий час огляньте рідину: про погану якість води може говорити її зеленуватий відтінок, плівка на поверхні, наліт або плями на стінках ємності. І навпаки: якщо вода прозора, немає будь-якого осаду на стінках — вона хорошої якості.

·        На скло або дзеркало нанесіть невелику краплю води. Зачекайте, поки рідина випарується. Після цього подивіться на поверхню: якщо вона залишилася чистою — вода також чиста.

            Якщо ж на склі утворилися якісь плями — це ознака низької якості води.

Проведіть досліди з водою, зробіть висновки, запишіть їх у таблицю.

Прозорість	Кольоровість	Смак , запах	Жорсткість

Висновок :

 ---------------------------------------------------------------------------------------------

 ----------------------------------------------------------------------------------------------

  -------------------------------------------------------------------------------------------------

2)     Бесіда

-         При підготовці до уроку я дізнався, ………………………….

-         Після виконання домашньої роботи я можу пояснити ……….

-         Після виконання домашнього завдання я відчуваю, що……..

На минулих уроках ми дослідили, що вода випаровується при нагріванні. Перед різдвяними святами гарні господині прибирають у  своєму помешканні. Випрані речі намагаються вивісити на вулицю, на мороз, де вони за 2-3 дні висихають і наповнюються морозною свіжістю. Як це відбувається?

Явище конденсації ми спостерігаємо у нашому класі щоденно.

-         Що я маю на увазі?

-         Чому в класі не випадає дощ, якщо вода у нас постійно випаровується?

Хвилина спостережень за змінами в природі   

Всі явища й примхи погоди

3)         відмітимо в куточку природи.

-         Яка пора року?

-         Який місяць?

-         Яке число?

-         Що вам відомо про цей день?

-         Я поцікавилась і приготувала для вас цікавинки про цей день. Прогляньте і спробуйте запам’ятати. ( відео фрагмент 1)

-         Що ви можете сказати про зміни в природі на протязі цього тижня?

-         Пограємо в гру «Так – ні»

-         Ночі стали темні і довгі (так).

-         Вранці заморозки (так).

-         Сонце піднімається вище на небосхилі (ні).

-         Червоніє і облітає листя з осики (ні,воно облітає останнє).

-         Птахи висиджують пташенят (ні).

-         Часто гримлять грози (ні).

-         Моросять дощі (так).

-         Весело співають пташки (ні).

ІІІ Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

-         Опишіть сьогоднішній день.

-         Як по іншому можна назвати опис погоди сьогоднішнього дня?

-         Чи можете ви зараз дати визначення слова погода?

-         Тема нашого уроку – ПОГОДА.

-         Давайте разом визначимо завдання для нашої роботи на уроці. Що нам потрібно знати про погоду?

ЗАВДАННЯ УРОКУ

1.     Дати визначення що таке «погода».

2.     Дізнатися, з чого складається погода.

3.     Навчитися записувати показники погоди у календар спостережень.

4.     Як складають прогноз погоди.

ІV. Фізкультхвилинка

Хмарка біла-біла

V. Вивчення нового матеріалу

1) Складання асоціативного куща до слова «погода».

2) Визначення рівня обізнаності з даного  питання

- Хто професійно займається дослідженням погоди?

- Що знають про погоду синоптики?

- Як синоптики дізнаються про властивості погоди?

Перегляд відео 2

Синоптики	Роблять заміри температури повітря	Визначають хмарність	Визначають силу і напрям вітру	Фіксують наявність опадів і їх інтенсивність	Вміють передбачити погоду на деякий період
Учні 2-Б класу початок уроку
Учні 2-Б класу кінець уроку

- А що про погоду знаємо ми? ( порівняння за таблицею). Як ви оціните свої знання. Виставте на оціночній лінійці на скільки б ви оцінили свої знання.

3) Виведення правила «що таке погода»

Погода - це стан нижнього шару повітря у даній місцевості та у даний час.

Погода — це поєднання температури повітря, хмарності, опадів, вітру.

-         Чому у визначенні поняття «погода» обов’язково потрібно добавляти вираз «у даній місцевості та у даний час»?

4)    Показники погоди

-         Давайте повторимо, які основні показники погоди.

-         Яким позначками позначають у календарі  стан неба, силу вітру, опади, температуру?

-         Як по іншому можна назвати стан неба? (хмарність)

-         Отже, що таке «Хмарність»? Точне визначення ви знайдете у своєму підручнику сторінка 26.

-         Хто з вас любить спостерігати за хмарами на небі? Чи завжди хмари бувають однакові?

-         Справді, спостерігати за хмарами дуже цікаво. Люблять це робити не лише діти, а й дорослі. Навіть картини і вірші є присвячені хмарам.

-         Давайте розглянемо картину художника Костянтина Богаєвського «Хмари», яка розміщена у вашому підручнику. Чи подобається вам цей пейзаж? Чому? Чи хотіли б ви опинитися у намальованому місці? Чому?

-         Я пропоную переглянути ще інші картини інших художників. Виберіть ту, яка вам до вподоби, куди б ви із задоволенням помандрували. (слайд презентації)

-         Як бачите, хмари справді дуже різні. Вчені дали назви різним видам хмар. Хмари бувають: перисті, купчасті, шаруваті.

-         Розглянемо детальніше, як їх розрізнити. Наш підручник пропонує табличку для визначення типу хмар.

5)    Робота з підручником і зошитом. Визначення типів хмар.

Підручник ст.27 зошит ст.

Фізкультхвилинка

VІ Закріплення вивченого матеріалу

Люди здавна помітили, що погода часто змінюється, інколи вона непередбачувана. Якими ж словами можна описати погоду? Виберіть ті, що підходять до слова «погода».

Правильна, дощова, маленька, тепла, мінлива, широка, непередбачувана, хмарна, вітряна, суха, сонячна.

-         Як ви поясните вираз «мінлива погода»?

-         Якщо погода така непостійна, любить підносити нам сюрпризи, то чи можна захистити себе від її примх?

-         Звичайно, можна, якщо користуватися прогнозом погоди.

-         Що таке прогноз погоди?

-         Які джерела нам дають прогноз погоди на завтра?

-         Як прочитати прогноз?

-         Повторимо основні позначки, якими користуються синоптики і ми з вами.

Розгляд таблиці УМОВНІ ЗНАКИ 

-         Попрацюємо з нашою місцевою пресою і дізнаємось, якою буде погода на найближчі дні. (Робота з газетами).

-         А зараз пропоную попрацювати в парах над дуже цікавим завданням.

КОЗ

Вам потрібно погуляти з п’ятирічною  сестричкою о 12 годині. Ви живете на 5 поверсі і сьогодні ще не були на вулиці. Мама наказувала одягнути сестричку «по погоді». На сайті вам показали таку картинку.

Виберіть речі, в які одягнете сестричку.

VІІ. Підсумок уроку

-         Повернімося  до нашої таблички. Поміркуймо, чи змінився рівень наших знань про погоду? А хочете дізнатись на скільки? Для цього виконаймо невеличке тестове завдання. Позначте у табличці галочкою правильні відповіді.

ü	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
		ü		ü		ü		ü		ü

1.     Погода – це те, що буває щодня.

2.     Погода – це стан природи в даному місці в даний час.

3.     Хмари – це об’єкти неживої природи.

4.     Хмари – це  природне явище .

5.     Хмари складаються з водяної пари.

6.     Хмари складаються з водяної пари, крапель і крижин.

7.     Погоду можна замовити по телефону.

8.     Погоду можна передбачити.

9.     Погода залежить від настрою.

10.  Погода залежить від висоти Сонця над горизонтом.

-         Обміняйтеся картками і звірте із правильним зразком. Якщо у вас все правильно – можете спокійно перевести відмітку на шкалі оцінювання на 10, якщо у вас 1 помилка – ви на позначці – 9, якщо більше помилок - вам необхідно вдома ще раз прочитати матеріал підручника на сторінках 26-27.

-         Чи виконали ми завдання уроку?

-         Всі впевнені, що показники погоди записуємо правильно? Тоді відмітимо погоду в календарі за сьогоднішній день.

-         Чи змінився ваш настрій на кінець уроку?

ІІХ домашнє завдання

-         Ми багато говорили про те, як визначити погоду на декілька днів за допомогою сучасних джерел інформації. Однак вони не завжди існували. Як наші предки 100 років тому дізнавались, якою буде погода найближчим часом? Дізнайтесь про це у своїх батьків, бабусь і дідусів.

Поспостерігайте за хмарами і замалюйте найцікавіші з них.