Алгоритм розробки і застосування компетентнісно зорієнтованих завдань

Алгоритм розробки і застосування компетентнісно зорієнтованих завдань

Почуєш – забудеш.

 Побачиш – запам’ятаєш.

  Зробиш сам – зрозумієш…

Головним завданням сучасної школи є підготовка компетентних людей – таких, які були б здатними застосувати свої знання в умовах, що часто змінюються, і чия компетентність засновувалася б на умінні продовжувати постійну самоосвіту протягом усього життя.

У Державному стандарті заявлено, що основним результатом діяльності навчального закладу повинна стати не система знань, умінь і навиків сама по собі, а набір заявлених державою ключових компетентностей.

Одним із способів формування ключових компетентностей є компетентнісно зорієнтовані завдання. Таких завдань у підручниках обмаль, їх складання достатньо трудомісткий процес і потребує від учителя знань особливостей КЗЗ.

Перш ніж розробити і застосовувати на уроках компетентнісні завдання, я 3 роки працювала у обласній Авторській творчій майстерні , яка займалась по темі: «Розробка компетентісно зорієнтованих завдань із навчальних предметів». Зробила для себе висновки, що такі завдання розширюють можливості учителя в організації самостійної роботи учнів, допомагають детальніше виявити проблеми учнів у вивченій темі, допомагають формувати ключові компетентності.

Компетентнісно зорієнтоване завдання складається із:

·         стимулу;

·         задачного формулювання;

·         джерела інформації;

·         бланка для виконання завдання (не обов’язково). (Тільки тоді, коли воно вимагає структуровану відповідь).

·         інструмента перевірки.

Ознаки компетентісно зорієнтованого завдання:

·         Моделювання життєвої ситуації.

·         Навчаючий характер, адаптація до вікового рівня учнів.

·         Вихід за рамки однієї освітньої галузі.

·         Наявність більшого, в порівнянні із звичайними завданнями, набору даних, серед яких можуть бути і зайві.

·         Частина необхідних даних відсутня, передбачається, що учні повинні самостійно знайти їх у довідковій літературі.

Вимоги до КЗЗ

·         Завдання вимагає поступового просування від сприйняття відомого зразка до самостійного поповнення знань.

·         Завдання вимагає пошуку і розробки нових, не вивчених раніше підходів до аналізу невідомої проблеми чи ситуації, яка потребує прийняття рішення в ситуації невизначеності, при цьому вирішення проблеми чи ситуації може мати практичне значення, чи особистісну, соціальну і /чи пізнавальну зацікавленість.

·         Завдання передбачає створення письмової або усної зв’язної розповіді, наприклад, текст-опис чи текст-роздум, усного чи письмового висновку, коментаря, пояснення, опису, звіту, формулювання і пояснення гіпотези, повідомлення, оцінного судження, аргументованої думки, заклику, інструкції тощо; із заданими параметрами: тематикою, комунікативним завданням, об’ємом, форматом.

·         Завдання передбачає розумне і виправдане використання ІТ із метою підвищення ефективності процесу формування всіх ключових навиків.

Об’єктом уваги на уроках літературного читання я обрала три ключових компетентності: інформаційну, комунікативну та самоорганізаційну (самоменеджменту). Вважаю, що саме вони школярам найбільше знадобляться для життя і діяльності в різних сферах суспільства, допоможуть практично застосовувати набуті знання, вирішувати різні проблеми, діяти продуктивно.

Що ж включають у себе ці ключові компетентності?

1.   Інформаційна:

·         планування інформаційного пошуку (учень повинен виявити і знайти інформацію, якої не вистачає, використовуючи додаткові джерела);

·         витяг первинної інформації (робота з джерелами інформації: текст, довідкова література, усне мовлення, інше (у відповідності із завданням);

·         витяг вторинної інформації (робота із інформацією, якщо вона: заявлена декількома джерелами, надана не в прямому вигляді, надлишкова або суперечлива);

·         первинну обробка інформації       (робота з інформацією, заявленою в різних форматах: текст, графіки, схеми, таблиці та інше);

·         вторинну обробку інформації (створення нової інформації на основі аналізу наявної, формулювання власних висновків).

2. Комунікативна компетентність:

·         письмову комунікацію (уміння створити письмовий документ заявленої структури: заява, оголошення, твір, есе, інше);

·         публічний виступ (уміння адаптувати інформацію для конкретної аудиторії, дотримуватися жанру виступу і його регламенту: доповідь, реферат, проектна робота, створення електронних матеріалів);

·         діалог (дотримання правил спілкування, уміння утриматися від провокаційних висловлювань);

·         продуктивну групову комунікацію (уміння досягти поставленої мети, працюючи в групі).

1.   Самоменеджменту (компетентність розв’язання проблеми):

·         ідентифікацію (виявлення) проблеми ─ це фактично формулювання завдання: виявити, що дано, що потрібно отримати, який є ризик і як його можна уникнути;

·         цілевизначення і планування діяльності ─ одна справа, якщо учень готує матеріал, щоб отримати хорошу оцінку, інша ─ якщо предмет йому цікавий, третя ─ якщо це суть його майбутньої професії. Правильно побудована проектна діяльність ─ гарна можливість для формування даного аспекту;

·         застосування технологій ─ уміння коректно використати наявну технологію, вибрати для виконання завдання найвдаліший алгоритм діяльності (сюжетні і рольові ігри), будь-яка продуктивна діяльність за зразком;

·         планування ресурсів ─ уміння виявити ресурс, який найбільше підходить для вирішення завдання;

·         оцінювання результату діяльності;

·         оцінювання власного просування (рефлексію) ─ дуже важливе рефлексивне уміння: спланувати і виконати ( при необхідності скорегувати) поточний контроль власної діяльності, уміння порівняти за поданими критеріями еталонний і отриманий продукт, свідоме розуміння мотивів власної діяльності, виникнення труднощів і шляхів їх подолання. Самоконтроль, взаємоконтроль, рефлексія ─ та діяльність, яка дозволяє формувати даний аспект.

Складання і використання завдань на уроках літературного читання

1. Складність завдань залежить від рівнів. Кожен аспект має три рівні (від простого до складнішого).

2. Спочатку визначаю, яку компетентність формує завдання, яке я хочу скласти, потім у таблиці дивлюся аспект, який найбільше підходить до обраного завдання (якщо комунікативна, то що це буде: письмова відповідь, публічний виступ, діалог, продуктивна групова комунікація), потім – рівень, і наостанок – читаю, що вимагає завдання цього рівня (ця інформація є надрукована і постійно перед очима).

Виходячи зі змісту завдання, складаю інструмент перевірки. Якщо завдання вимагає вибрати правильну відповідь серед поданих, – то ключ, якщо моделювання відповіді, – моделюю її, якщо завдання потребує розгорнутої відповіді, − розробляю аналітичну шкалу.

Завдання використовую на різних етапах уроку. Дітям даю завдання, у якому є стимул, задачне формулювання та назва інструмента перевірки. Якщо виконання завдання потребує багато часу, то їх учні виконують удома (друкую завдання кожному учню, пояснюю, якщо щось незрозуміло).

Переваги компетентнісно зорієнтованих завдань:

1.   Формують ключові компетенції.

2.   Розвивають мотивацію: із пасивного слухача учень перетворюється в активного, цілеспрямованого учасника.

3.   Активізують творчі і пізнавальні здібності.

4.   Змінюють емоційну тональність спілкування із учителем: на уроці виникає атмосфера взаємної поваги, доброзичливості, зацікавленості у спільній діяльності.

5.   Зберігають стійкий інтерес до предмета протягом усіх років його навчання.

Висновок.

Виконання подібних завдань допомагає не тільки більш глибокого осмислення програмового матеріалу, але й дає можливість розширити рамки навчальної програми, що стимулює самоосвіту і саморозвиток учнів. Результативне виконання завдань дозволить випускнику успішно реалізувати себе в умовах сучасної економіки, де затребуваними і успішними стають люди, здатні мислити і діяти самостійно.