Компетентнісно-орієнтовані завдання як засіб формування ключових компетентностей учнів початкових класів

ЗМІСТ

 ВСТУП ........................................................................................................

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ

1.1 Поняття компетентнісного підходу до навчання

1.2 Структура компетентності

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ

2.1. СТРУКТУРА КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ

2.2 ПРИКЛАДИ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ  КУРСУ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ

РОЗДІЛ ІІІ

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої — підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості.

Актуальність розробки.

   Впровадження компетентнісного підходу у школі є одним із важливих концептуальних положень оновлення змісту та якості освіти. Сучасний навчальний заклад має сприяти розвиткові демократичної культури, формуванню, необхідних для проживання у європейському співтоваристві компетентностей, політико-правових і соціально-економічних знань. Важливим нині є не тільки об’єм знань, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить перед собою нове завдання – сформувати у школяра та дорослої людини вміння вчитися. Це вміння формується шляхом компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання.

Ідея компетентнісного підходу - одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.

 Компетентнісно-орієнтовані завдання будуть забезпечувати учня не відокремленими предметними знаннями, а формувати цілісне уявлення про світ, де важливо вміти застосовувати ті чи інші знання, навчати дитину здобувати ці знання і, в першу чергу, мотивувати на отримання нових знань.

Практична значущість досвіду.

У сучасних умовах учень повинен отримати в школі те, що допоможе йому утвердитися в житті: моральне ставлення до себе і людей, усвідомлення своїх громадянських почуттів, ключові компетентності, що дозволяють успішно функціонувати в будь-якій сфері діяльності. Тому, в даний час перед школою поставлені завдання: формування навчального середовища, яке мотивує учнів самостійно здобувати, обробляти отриману інформацію, швидко орієнтуватися в інформаційному просторі; створення умов, що сприяють розвитку ключових компетенцій. Саме розвиток в особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

Одним із головних завдань вчителя є зміна організації традиційного уроку, включення спеціально організованої діяльності учнів в освітній процес на основі використання компетентнісно-орієнтованих завдань.

Провідна ідея досвіду.

Основним завданням компетентнісного підходу є не лише оволодіння предметними знаннями, але й вміння ефективно застосовувати їх на практиці як інструмент розв’язання різноманітних життєвих завдань.

 Тому провідною ідеєю представленого досвіду є розкриття технології створення компетентністних завдань, спрямованих на формування та перевірку сформованості компетентності.

Інноваційна значущість.

Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів модернізації освіти, які відбуваються нині в усьому світі, і в Україні зокрема. Початкової ланки освіти стосуються всі світові тенденції та інновації: особистісно орієнтований підхід, інформатизація, інтеграція тощо. До них належить і компетентнісний підхід, поява якого пов'язана, насамперед, з кризою освіти, що полягає в протиріччі між програмовими вимогами до учня, запитами суспільства і потребами самої особистості в освіті. Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але недостатнім результатом освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність.У зв’язку з цим навчання на основі компетентнісного підходу є однією із світових тенденцій сучасної освіти.

Метою роботи є представлення досвіду розроблення компетентнісно- орієнтованих завдань для формування ключових та предметних компетентностей, впровадження компетентнісного підходу до навчання молодших школярів.

Науково-теоретична база роботи.

   На сучасному етапі розвитку освітньої галузі перед початкової школою постає завдання створити сприятливі умови для розвитку й саморозвитку особистості учня, забезпечити його пізнавальними засобами, необхідними для ефективного функціонування у суспільстві. Передумовою для виконання такого завдання виступає формування нового змісту навчання як педагогічної моделі втілення культури людства – системи наукових знань про людину, суспільство, природу, техніку; способів діяльності, відображених у правилах, інструкціях, алгоритмах; досвіду творчості; емоційно-ціннісних орієнтацій і ставлень до об’єктів навколишньої дійсності, а також ставлень до оточуючих і самого себе, мотивів і потреб у навчальній, суспільній, трудовій діяльності (В. І. Загвязинський, В. В. Краєвський, О. М. Новиков, М. М. Скаткін та ін.).

Питання розроблення змісту навчання актуальне упродовж всього існування школи. Особливо воно загострюється в часи реформування, як тепер, коли в освіті реалізовується ідея компетентнісного підходу.

Проблема формування змісту початкового навчання на засадах компетентнісного підходу нині перебуває у центрі уваги вітчизняних науковців і практиків. Теорію освітніх компетенцій і компетентностей обґрунтовано в роботах вітчизняних учених – Н. М. Бібік, О. Я. Савченко,
С. Е. Трубачевої та ін. Методичні аспекти проблеми розкриваються у публікаціях науковців – Т. М. Байбари, М. С. Вашуленка, О. В. Вашуленко,
Н. А. Глузман, І. П. Ґудзик, К. І. Пономарьової. Загальний аналіз сутності поняття «компетентність», порівняльну характеристику ключових компетентностей у європейських освітніх системах здійснили О. І. Овчарук,
О. І. Пометун, О. І. Локшина.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ

1.1 Поняття компетентнісного підходу до навчання

 

Компетентнісно-зорієнтований підхід - один із нових концептуальних орієнтирів, напрямів розвитку змісту освіти в Україні та розвинених країнах світу.

На думку сучасних педагогів, саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу.

Більшість учених підкреслюють, що поняття «компетенція» не зводиться ні до знань, ані до вмінь, ані до навичок, під цим терміном розуміється, передусім, коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. У межах своєї компетенції особа може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати компетентність (компетентності) у певній сфері діяльності. Одним із результатів освіти має бути набуття людиною набору компетентностей.

Головне завдання сучасної системи освіти - створення умов для якісної освіти, впровадження компетентнісного підходу - це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти. Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися у процесі навчання і містити знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

За визначенням експертів країн Європейського Союзу поняття «компетентність» слід розглядати як здатність застосовувати знання та вміння ефективно й творчо в міжособистісних стосунках – ситуаціях, що передбачають взаємодію з іншими людьми в соціальному контексті так само, як і в професійних ситуаціях. Компетентність – поняття, що логічно походить від ставлень до цінностей та від знань до умінь.

Поняття компетентності відповідно до Міжнародного департаменту стандартів для навчання, досягнення та освіти визначається як спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу. При цьому поняття компетентності містить в собі знання, вміння та навички і ставлення, що дають змогу особистості ефективно діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення певних стандартів у професійній галузі або певній діяльності.

С. Бондар подає таке визначення: «Компетенції – це здатність розв’язувати проблеми, що забезпечується не лише володінням готовою інформацією, а й інтенсивною участю розуму, досвіду, творчих здібностей учнів».

С. Шишов визначає компетенцію як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню. «Компетенція не зводиться ні до знань, ні до навичок, бути компетентним не означає бути ученим чи освіченим», наголошує він.

В.В Краєвський розмежовує терміни «компетентність» і «компетенція», пояснюючи, що компетенція - у перекладі з латинської – це коло питань, щодо яких людина обізнана добре, пізнала їх і має досвід. Компетентність – це поєднання відповідних знань у визначеній галузі, здібностей, що дозволяють обґрунтовано судити про цю сферу й активно діяти в ній.

А. Савенко під компетенцією розуміє інтегральну якість особистості, що виявляється в загальній здатності та готовності її до діяльності.

Як зазначає О.І. Пометун під «компетентнісним підходом» слід мати на увазі спрямованість освітнього процесу на формування ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу, на думку автора, буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися в процесі навчання і містити знання, вміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Компетентнісний підхід, як зазначає А. Андреєв, на сучасному етапі переходить із стадії самовизначення в стадію самореалізації, коли заявлені ним загальні принципи і методологічні установи повинні підтвердити себе у різних прикладних розробках.

За визначенням Ісака Фруміна, компетентнісний підхід – це спроба дати відповідь на запитання, чому і як навчати. В освіті компетентнісний підхід реалізується як ключові компетентності, загальні предметні вміння, прикладні предметні вміння; життєві навички.

Н.М. Бібік аналізує компетентнісний підхід в освітньому процесі як переорієнтацію «з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі» і розгляд цього результату з погляду затребуваності в суспільстві, забезпечення спроможності випускника школи відповідати новим запитам ринку, мати відповідний потенціал для практичного розв’язання життєвих проблем, пошуку свого «Я» в професії, в соціальній структурі.

Отже, компетентність необхідно розглядати як інтегровану, комплексну характеристику, що поєднує знання, уміння та навички, здібності і риси особистості, показники загальної культури, вміння виконувати обов’язки.

Набуття учнями системи знань, умінь та навичок спрямовано на формування їх компетенції. Тому компетентність і шляхи її формування слід розглядати як результат навчання.

1.2 Структура компетентності

С. Шишов характеризує компетентність як можливість установлення зв'язку між знанням та ситуацією, як здатність знайти процедуру (знання та дії), що відповідає проблемі. Він пропонує сукупність ключових компетентностей, як перелік певних дій чи вмінь: вивчати, шукати, думати, співробітничати, братися за діло та адаптуватися.

Вивчати:

-    вміти вирішувати проблеми;

-    вміти використовувати власний досвід;

-    самостійно займатися власною освітою.

Шукати:

-    добувати інформацію;

-    вміти працювати з документами та класифікувати їх;

-    консультуватися у експерта;

-    працювати з різними базами даних.

Думати:

-    критично мислити;

-    мати власну позицію та формувати власну думку;

-    оцінювати соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям, споживанням, оточуючим середовищем;

-    вміти оцінювати твори літератури та мистецтва.

Співробітничати:

-    вміти співробітничати та працювати в групі;

-    приймати рішення;

-    вміти домовлятися;

-    улагоджувати суперечки та конфлікти.

Братися за діло та адаптуватися:

-    нести відповідальність;

-    вміти організовувати свою роботу;

-    вміти знаходити нові рішення;

-    довести гнучкість реагування на зміни в житті;

-    бути стійким перед труднощами.

Виходячи з цього переліку та концептуальних положень освітянських офіційних документів, можна дійти висновку, що компетентність дійсно є інтегрованим результатом навчання, який виходить за межі предметної складової навчання, який не вичерпується змістом певної дисципліни, засвоєнням знань та формуванням предметних умінь. Не випадково мова йдеться про життєві компетентності, адже названі вміння дійсно є життєвими, необхідними й у професійній діяльності, й у приватному житті без винятку будь-якій людині, не зважаючи на її вік, стать, освіту, фах, посаду, місце проживання, переконання та соціальний статус. Від сформованості цих умінь залежить, чи буде людина готовою до вимог життя, чи буде успішною, чи досягне тих вершин, які спроможна досягти, чи відбудеться як особистість.

Компетентний спеціаліст, компетентна людина - це дуже достойна перспектива. Запропоновано формулу компетентності. Основними складовими є по-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності. По-друге, вміння використовувати це знання у конкретній ситуації, розуміння, яким чином можна добути це знання, для якого знання який метод потрібний. По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання. Ця формула логічно може бути вираженою таким чином:

Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення

Безсумнівно, людина, яка уособлює в собі такі достоїнства, буде вельми компетентним спеціалістом.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що певне просування у питаннях практичної реалізації положень щодо компетентності учнів може бути досягнуто за умови розуміння специфіки компетентності як загальної здатності, надпредметного утворення, системи життєвих вмінь та систематичної роботи вчителя, спрямованої на їх формування засобами навчального предмета через реалізацію діяльнісного підходу.

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ

2.1. СТРУКТУРА КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ

Компетентнісно орієнтовані завдання (надалі КОЗ) покликані допомогти педагогам вияснити рівень сформованості тих або інших компетенцій.

Вимоги до структури завдань:

•         Чітке формулювання проблеми.

•         Вказівка на форми і види діяльності по вирішенню проблеми.

•         Посилання на джерела інформації.

•         Вказівка на конкретний продукт діяльності.

Вимоги до змісту завдань:

•         Інтеграція, складність джерел (використання не менше 2-3- джерел, різна форма джерел:текст, таблиці, малюнки, фото, цитати і т. і.).

•         Різний характер взаємовідношень джерел інформації, наданий формулюванням задачі (співпадання інформації, що міститься в одному джерелі, з інформацією, яка містить в другому джерелі, підкорення одної інформації іншій, перетинання одної та іншої інформації,протиріччя, протиставлення одної інформації іншою).

•         Тип інформації (пряма/ дотична).

Структура КОЗ

•         стимул,

•         задачне формулювання,

•          джерело інформації,

•          бланк для виконання завдання (якщо воно передбачає структуровану відповідь)

•         інструмент перевірки.

Стимул мотивує учня на виконання завдання, (включає в себе опис ситуації або інші умови задачі, які грають роль джерела інформації)

Стимул в компетентністно-орієнтованому завданні  виконує декілька функцій:

•         мотивує  учня  на виконання  завдання;

•         моделює практичну, життєву  ситуацію;

•         при необхідності може нести функцію джерела інформації.

Стимул повинен:

•          бути коротким;

•         НЕ відволікати учня від  виконання завдання.

Задачне формулювання розуміється однозначно, чітко співвідноситься з модельною відповіддю, відповідає віку учня, цікаве для нього. Ми не маємо права перевіряти те, чого не вимагали в задачному формулюванні. Ми зобов’язані перевіряти те, про що просили в задачному формулюванні.

Джерело інформації містить інформацію, необхідну для успішної діяльності учня по виконанню завдання (Необхідна і достатня для виконання заданої діяльності, цікава. Відповідає віковим особливостям учнів). На одному джерелі (наборі джерел) може будуватися декілька завдань. Учень не повинен бути знайомим з джерелом для виконання завдання.

Бланк задає структуру представлення учнями результату власної діяльності.

 Інструмент перевірки визначає кількісь балів за кожен етап дільності і загальний підсумок в залежності від складності навчального матеріалу, додаткових видів діяльності.

Інструментом перевірки може бути:

·        Ключ – використовується   для тестових завдань закритого типу.

·        Модельна  відповідь – звичай використовується для відкритих тестових задань з короткою відповіддю.

·        Аналітична  шкала – використовується  для  відкритих тестових завдань з розгорнутою відповіддю.

·        Бланк спостережень за груповою роботою-викоритсовується для оцінки вкладу  кожного учня в груповий продукт і ефективності діяльності групи в цілому.

 Види  інформації  в компетентнісних завданнях

1. Текст – факти.

2. Рекламний текст.

3. Текст – стаття з газети, журнала.

4. Текст – інформація із енциклопедій.

5.  Текст – інформація вз Вікіпедії і інших комп’ютерних джерел.

6) візуальне зображення: фотографії, малюнки, схеми, моделі, анкети, інструкції, прейскуранти, каталоги, карти.

7) математичні  і економічні  візуальні зображення: таблиці, графіки, діаграмми, розклади

 Види завдань

1. Асоціації, що відносяться або не відносяться за формальними ознаками, а не за смислом) до даної теми, об’єкту. Вибрати те, що відноситься до теми, об’єкта.

3. Застосовувати смисл простих і складних аналогій.

Прості: будинок– людина, пташка – ?

 Складні: даються  приклади– слова,  певним чином пов’язані між собою:

1.     стадо – вівця (ціле – частина)

2.     ворог – друг (протиилежності)

3.     S – м² ( одиниця вимірювання)

4.  Використовувати моделі у різних видах.

5. Використовувати класифікацію, закономірності.

6.  Складання плану.

7. Постановка  запитань до  тексту і  пошуків відповідей на них.

8. Антиципация (передбачення– те, що  буде далі).

9. Згортання інформації до 2-3 фраз, до однієї фрази.

10. Використовувати прислів’я:  переплутані закінчення прислів’я, необхідно зібрати, об’єднати 1 і 2 частини прислів’я. Об’єднати близькі за смислом прислів’я. Якщо можливо, об’єднати зміст теми предмета з прислів’ям, що підходить по смислу,або  підбрати прислів’я до змісту тексту.

11. Провести оцінювання за такими критеріями:

а) чи правильно зроблене обчислення;

б) чи правильно поставлене запитання;

в) чи правильно побудоване речення;

г) чи правильно вибрані критерії.

12. Дати заголовок текстові або малюнку.

13.  Вибрати свою точку зору із запропонованих різних точок зору на один об’єкт, ситуацію.

Загальні теми для створення компетентнісних завдань

2. Вибір  транспорту для екскурсій, для переїзду в інше місто.

Критеріями можуть бути:

- вартість ;

- зручність;

- час;

- вид транспорту;

- розклад.

2. Населені пункти (географія):

-кількість жильців в країні, будинку, під’їзді;

- кількість дорослих, пенсіонерів, жінок,чоловіків, дітей;

- характеристика населенного пункту – заводи, фабрики.

3. Висунення гіпотез з набору об’єктивних, суб’єктивних фактів. Визначити цей факт або думку.

4. Квитанції різного виду (комунальні платежі, чек з магазину, білети в театр, на транспорт і т.д.).

5 Об’єкти: марки автомобілей, музичні, технічні інструменти, журнали і т.д.

6. Ремонт будинку, квартири, розбивка саду, дизайн.

7.  Покупка, вибір товарів.

8. Дні народження, план, сценарій.

9. SMS, пошук  потрібної  теми в Googl.

10. Економіка витрат і доходів сім’ї.

11. Відносини між членами родини, дерево сім’ї.

12. Назва заводів, фабрик,  підприємств та їх продукції (Наприклад, видавництво-друкування книг).

13. Сезони року ї їх прояви.

14. Рослини,  тварини.

Компетентнісно-орієнтовані завдання цікаві тим, що починаються зі стимулу, який мотивує учнів до активної діяльності, емоційно насичує урок. Опис, будь-яких життєвих (проблемних) ситуацій, стимулює дітей на активну роботу.

 Задачне формулювання точно вказує на діяльність учнів, необхідну для виконання завдання. Воно ставить мету діяльності, формулює вимоги до відповіді. Тут головне для вчителя коректно сформулювати завдання, враховуючи рівень учнів. На даному етапі формую аспекти первинної обробки інформації, планування інформаційного пошуку.

 Бланк для виконання завдання задає структуру пред'явлення учням результату своєї діяльності з виконання завдання. Форма для фіксації відповіді залежить від форми проведення контролю (письмовій або комп'ютерної). Місце, для фіксації відповіді, повинно бути чітко визначено.

 Працюючи з компетентнісно-орієнтованим завданням, учні освоюють аспект публічного виступу, вчаться дотримуватися норм публічної промови і регламенту, готують план виступу, працюють з питаннями, поставленими на уточнення і розуміння. Формується продуктивна групова комунікація. Учні самостійно дотримуються  заданої процедури групового обговорення, роз'яснюють свою ідею або аргументують своє ставлення до ідей інших членів групи. Тим самим розвивається комунікативна компетентність.

Після того як учні виконають компетентнісно-орієнтоване завдання, їм пропонується модельна відповідь. Це перелік ймовірних вірних і частково вірних відповідей для завдання відкритого типу з заданою структурою відповіді.

    На цьому етапі у учнів формується аспект оцінки діяльності, коли діти виконують поточний контроль своєї діяльності за заданим алгоритмом. Або ж оцінка результату (продукту) діяльності, коли учень порівнює характеристики запланованого і отриманого продукту і робить висновок про відповідність продукту задуму. Відбувається оцінка власного просування (рефлексія), діти вказують на сильні і слабкі сторони своєї діяльності, називають мотиви своїх дій. Усе це формує компетентність вирішення проблем.

Таким чином, організована робота над компетентнісно-орієнтованими завданнями дозволяє формувати основи компетенцій.

Як навчити учнів виконувати компетентнісні завдання.

 Перед виконанням   нового виду завдань слід провести тренінги із формування  вміння виконувати даний вид роботи.

1.Для тренування дати учням 4 завдання із різних предметів,щоб  вони відшукали  у їх структурі спільні складові. Вказати на знаки, що  позначають   структурні елементи завдань.

-задача

 -матеріали для виконання
  - таблиця для звітності
   -оцінювання

Запитання учителя:

Із скількох частин складаються такі завдання?

У якій із частин сформульовано задачу?

Де можна відшукати матеріал для виконання задачі?

Де записати результати виконання завдання?

Де дізнатися про оцінювання завдання?

2.Тренування у заповненні таблиці

Беремо будь-яке завдання, де результат слід записати у таблицю.

Ставимо пастки на заповнення таблиці:

запис зроблено не в ту колонку

пропущено одну комірку у таблиці. Про що це говорить?

Робимо висновки  про правила заповнення та  помилки у заповненні.

3.Оцінювання роботи.

Пропонуємо  виконані роботи та  описане оцінювання даної роботи. Чи правильно оцінено роботу?

4.  Виконання однієї-двох типових компетентнісних задач фронтально із коментуванням.

2.2 ПРИКЛАДИ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ  КУРСУ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ 
ЗАВДАННЯ 1

До тебе приїхали гості із закордону. Їх цікавлять назви українських зимових місяців і чому саме так вони називаються. Чи знаєш ти сам це? Перевір себе, виконавши наступні завдання.

1.Співвіднеси правильні відповіді із відповідною назвою місяця.

1.      Новий рік починає, половину зими відсікає.

2.      Землю грудить, а хату студить.

3.      Його прикмети – хурделиці та замети.

4.      Сонце повертає на бік весни.

5.      Січе та морозить.

6.      Крижані мости на річках зводить.

Грудень	Січень	Лютий

 ( 6 балів)

2.Добав власні прикмети, приказки про зимові місяці.

 ( 3 бали)

3.Придумай емблеми до кожного місяця.

( 3 бали)

Підказку знайдеш на сторінках 73 – 74 підручника «Природознавство» 2 клас І. Грущинська.

ЗАВДАННЯ 2

Ти познайомився в Інтернеті з однолітком, який живе у південній країні, де він ніколи не бачив зими. Йому цікаво, як тварини в нашій місцевості зимують. Чи можеш ти йому про це розповісти. Перевір себе. Заповни таблицю.

Кабан, шпак, козуля, їжак, вовк, ведмідь, лось, ластівка, борсук, лисиця, соловей, снігур, лелека.

Залягають у сплячку	Ведуть активний спосіб життя	Відлітають у вирій
1 2	1 2	1 2

 (6 балів)

Склади розповідь про те, як ти допомагаєш взимку диким тваринам перенести холод і голод.

 ( 3 бали )

Намалюй тварин, яких твій друг на півдні ніколи не зможе побачити.

( 3 бали )

Підказку знайдеш на сторінках 82 -85 підручника «Природознавство» 2 клас І. Грущинська.

ЗАВДАННЯ 3

Уяви таку ситуацію:

На вулиці випало багато снігу. Діти вийшли на подвір’я і весело забавляються. Поруч стоїть хлопчик, який закутаний з ніг до голови теплим одягом і спостерігає за іграми однолітків.  Що ти йому порадиш?

А) посміятись над нерозумними дітьми, які бездумно валяються у снігу;

Б) піти додому , змінити одяг і приєднатися до гурту;

В) вилікуватись, зайнятись загартуванням.

Правильно вибрана порада – 3 бали.

Склади поради для правильного загартовування, які допоможуть менше хворіти взимку і вести активний спосіб життя у будь-яку пору року.

1.

2.

3.

За кожну  правильну пораду -3 бали.

ЗАВДАННЯ 4

Твоя улюблена вчителька захворіла і попросила тебе допомогти їй пояснити нову тему «Як працює наш організм». Перевір, чи готовий ти допомогти своїй вчительці.

Підказка на сторінці 145 підручника «Природознавство» І. Грущинської.

Запиши, які арабські цифри відповідають римським цифрам.

Системи органів                             

 І  - Кровоносна

II  —  Нервова

III       — Дихальна

IV      — Травна

V —  Скелет і м'язи

VI —  Органи чуття

Функції

1.     Надання міцності й форми тілу, здійснення рухів.

2.     Перетравлення їжі, забезпечення організму поживними речовинами.

3.     Сприймання змін у навколишньому середовищі.

4.     Газообмін між організмом і навколишнім середовищем.

5.     Постачає всім органам кисень та поживні речовини.

6.     Об'єднує організм в єдине ціле.

I	II	III	IV	V	VI

Максимальна оцінка – 10 балів.